Назви кислот, солей
Формула кислоти
|
Назва кислоти
|
Кислотний залишок
|
Назва солі
|
Формула
відповідного оксиду
|
HCl
|
Хлоридна (соляна, хлороводнева)
|
─ Cl
|
Хлорид
|
-
|
HBr
|
Бромідна (бромоводнева)
|
─ Br
|
Бромід
|
-
|
HJ
|
Йодидна (йодоводнева)
|
─ J
|
Йодид
|
-
|
HF
|
Фторидна (фтороводнева)
|
─ F
|
Фторид
|
-
|
H2S
|
Сульфідна (сірководнева)
|
═ S
|
Сульфід
|
-
|
HNO2
|
Нітритна (азотиста)
|
─ NO2
|
Нітрит
|
N2O3
|
HNO3
|
Нітратна (азотна)
|
─ NO3
|
Нітрат
|
N2O5
|
H2CO3
|
Карбонатна (вугільна)
|
═ CO3
|
Карбонат
|
CO2
|
H2SiO3
|
Силікатна (кремнієва)
|
═ SiO3
|
Силікат
|
SiO2
|
H2SO3
|
Сульфітна (сірчиста)
|
═ SO3
|
Сульфіт
|
SO2
|
H2SO4
|
Сульфатна (сірчана)
|
═ SO4
|
Сульфат
|
SO3
|
H3PO4
|
Ортофосфатна (ортофосфорна)
|
≡ PO4
|
Ортофосфат (фосфат)
|
P2O5
|
Термодинамічні властивості хімічних сполук
Речовина
| 
кДж/моль
|  кДж/моль |
Речовина
| кДж/моль | кДж/моль |
Al2O3
|
–1676,0
|
–1582,0
|
Fe2O3(к)
|
–822,2
|
–740,3
|
Al2S3
|
–509,0
|
–23,0
|
HCl(г)
|
–92,3
|
–95,2
|
Al(OH)3
|
–1315,0
|
–1157,0
|
H2S(г)
|
–21,0
|
–33,8
|
Р2О5(к)
|
–1492
|
–1348,8
|
N2O(г)
|
82,0
|
104,1
|
CO(г)
|
–110,5
|
–137,1
|
NO(г)
|
90,3
|
80,6
|
CO2(г)
|
–393,5
|
–394,4
|
NO2(г)
|
33,0
|
51,5
|
CS2(p)
|
+88,7
|
+64,4
|
NH4Cl
|
–314,2
|
–203,2
|
Н2О(р)
|
–285,8
|
–237,3
|
NH3
|
–46,2
|
–16,7
|
Н2О(г)
|
–242,0
|
–228,8
|
KCl
|
–435,9
|
–408,8
|
C2H4(г)
|
52,3
|
68,1
|
KClO3
|
–391,2
|
–289,9
|
СаО
|
–635,5
|
–604,2
|
KBr
|
–392,2
|
–379,2
|
CaCO3
|
–1207,7
|
–1129,6
|
РbO
|
–219,3
|
–189,1
|
С6О12О6(к)
|
–1273
|
–919,5
|
РbO2
|
–276,6
|
–218,3
|
С2Н5ОН(р)
|
–277,6
|
–174,8
|
ZnO(к)
|
–350,6
|
–320,7
|
CuO(к)
|
–162,0
|
–129,9
|
ZnS(к)
|
–205,6
|
–200,9
|
Cr2O3
|
–1440,6
|
–1050,0
|
SO2(г)
|
–297,2
|
–300,4
|
FeO
|
–264,8
|
–244,3
|
SnO2
|
–580,8
|
–519,3
|
Значення
і для простих речовин дорівнюють нулю.
Основні фізико-хімічні величини
Назва
|
Позначення
|
Значення
|
Швидкість світла в вакуумі
|
c
|
2.99792458 108 м/с
|
μ0
|
1.22566370614 10-6 Гн·м -1
| |
 |
8.85418783 10-12 Ф/м
| |
Прискорення вільного падіння (нормальне)
|
g
|
9.80665 м/с2
|
G
|
6.6720 10-11 Н м2/кг2
| |
kB
|
1.380662 10-23 Дж/К
| |
h
|
6.626176 10-34 Дж·с
| |
C
|
5.67 10-8 Вт/(м2 К4)
| |
Універсальна газова стала
|
R
|
8.31441 Дж/(К·моль)
|
Енергетичний еквівалент маси
|
8.987 1016 Дж/(Кг)
| |
eV
|
1.6 10-19 Дж
| |
Об´єм одного моля ідеального газу при нормальних умовах
|
22.415 1016 л/моль
| |
Температурний коефіцієнт розширення ідеальних газів
|
α
|
0.00366 (° С)-1
|
Na
|
6.022045 1023 моль-1
| |
Стала Лошміта
|
NL
|
2.687 1020 молекул·см-3
|
Стала Фарадея (валентність 1)
|
F
|
96484.56 Кл/моль
|
Елементарний заряд (заряд електрона)
|
e
|
1.6021892 10-19 Кл
|
Відношення заряду електрона до його маси
|  |
1.76 1011 Кл/кг
|
Маса спокою електрона
|
me
|
9.109534 10-31 кг
|
Маса спокою протона
|
mp
|
1.6726485 10-27 кг
|
Маса спокою нейтрона
|
mn
|
1.6749543 10-27 кг
|
Маса спокою мюона
|
mμ
|
1.883 10-28 кг
|
Відношення мас протона й електрона
|  |
1836.15267261(85)
|
а.о.м.
|
1.6605655(86) 10-27 кг
| |
Класичний радіус електрона
|
re
|
2.817938 10-15 м
|
Маса атома водню
|
1H
|
1.007825036 а.о.м.
|
Відношення маси протона до маси електрона
| |
1836.15152(70)
|
Roo
|
10973731.77 м-1
| |
Об'єм одного моля ідеального газу
при нормальних умовах (101.3 кПа, 0oC) |
Vm
|
22.41383 10-3 м3/моль
|
Американський Національний інститут стандартів і технологій
Інститут хімії і біології Вільного університету у Берліні
Сторінка на сайті NASA
Інститут хімії і біології Вільного університету у Берліні
Сторінка на сайті NASA
Властивості металів
Властивості
|
Метали
| |||||||||||||||||||
K
|
Na
|
Ca
|
Мg
|
Al
|
Mn
|
Zn
|
Fe
|
Cr
|
Ni
|
Sn
|
Pb
|
H
|
Cu
|
Hg
|
Ag
|
Pt
|
Au
| |||
Активність як відновників
|
зменшується
®
| |||||||||||||||||||
Здатність йонів відновлюватися
|
збільшується
®
| |||||||||||||||||||
Взаємодія
з киснем
|
швидко окиснюються
|
окиснюються при звичайній температурі
|
–
|
окиснюються при нагріванні
|
не окиснюються
| |||||||||||||||
Взаємодія
з водою
|
витісняють Н2 при звичайній температурі
|
витісняють Н2 тільки при нагріванні
здатність зменшується ®
|
–
|
Н2 не витісняють
| ||||||||||||||||
Взаємодія
з кислотами
|
витісняють Н2 з кислот, утворюючи сіль (Н2SO4 тільки розведена)
|
–
|
Окиснюються HNO3 i Н2SO4 конц.
|
Не окиснюються HNO3 i Н2SO4 конц.
| ||||||||||||||||
Знаходження
в природі
|
У виді сполук
|
У вигляді сполук і простої речовини
|
У вигляді простої речовини
| |||||||||||||||||
Промислові способи одержання
|
Електроліз розплавів сполук
|
1) відновлення оксидів Карбоном,
2) алюмінотермія, 3) електроліз водних розчинів
|
Термічний розклад сполук
| |||||||||||||||||
Префікси Міжнародної системи одиниць СІ
призначені для
формування та скороченого написання кратних та частинних одиниць.
Всі затверджені
префікси позначають тільки ступені десяти і не повинні використовуватись для
позначення ступенів інших чисел.
Як невід'ємна частина системи СІ, ці префікси
офіційно затверджуються Міжнародним бюро з мір та ваг.
Префікси
кратних одиниць
Кратні
одиниці — одиниці, які в
цілу ступень десятки перевищують основну одиницю вимірювання деякої фізичної
величини. Міжнародна система одиниць СІ рекомендує наступні префікси для
позначень кратних одиниць:
Кратність
|
Префікс
|
Позначення
|
Приклад
|
||
український
|
міжнародний
|
українське
|
міжнародне
|
||
101
|
дека
|
deca
|
да
|
da
|
дал - декалітр
|
102
|
гекто
|
hecto
|
г
|
h
|
га – гектар
|
103
|
кіло
|
kilo
|
к
|
k
|
кг - кілограм
|
106
|
мега
|
mega
|
М
|
M
|
Мт – мегатона
|
109
|
гига
|
giga
|
Г
|
G
|
ГГц – гігагерц
|
1012
|
тера
|
tera
|
Т
|
T
|
Тв – теравольт
|
1015
|
пета
|
peta
|
П
|
P
|
Пфлоп -
петафлоп
|
1018
|
екса
|
exa
|
Е
|
E
|
|
1021
|
зета
|
zeta
|
З
|
Z
|
|
1024
|
йота
|
yotta
|
Й
|
Y
|
|
Частинні
одиниці в цілий ступень
десятки менше від встановленої одиниці вимірювання деякої величини. Міжнародна
система одиниць СІ рекомендує наступні префікси для позначень часткових
одиниць:
Частка
|
Префікс
|
Позначення
|
Приклад
|
|||
український
|
міжнародний
|
українське
|
міжнародне
|
|||
10-1
|
деци
|
deci
|
д
|
d
|
дм — дециметр
|
|
10-2
|
санти
|
centi
|
с
|
c
|
см — сантиметр
|
|
10-3
|
мілі
|
milli
|
м
|
m
|
мл — миллилитр
|
|
10-6
|
мікро
|
micro
|
мк
|
mc
|
мкм —
микрометр, микрон
|
|
10-9
|
нано
|
nano
|
н
|
n
|
нм — нанометр
|
|
10-12
|
піко
|
pico
|
п
|
p
|
пФ — пикофарад
|
|
10-15
|
фемто
|
femto
|
ф
|
f
|
фс —
фемтосекунда
|
|
10-18
|
ато
|
atto
|
а
|
a
|
||
10-21
|
зепто
|
zepto
|
з
|
z
|
||
10-24
|
йокто
|
yocto
|
й
|
y
|
||
Правила
використання
Назви всіх префіксів, якщо вони не починають
речення, завжди пишуться з маленької букви.
Позначення кратних префіксів, крім кіло, гекто, дека, пишуться з великої букви,
позначення всіх часткових префіксів завжди пишуться з рядкової букви.
Префікс пишеться разом з назвою базової одиниці та
утворює з нею одне слово. Так наприклад, міліметр, мегават, мікрофарад — це все
одні слова.
Використання двох або більше префіксів підряд не
дозволяється. Наприклад, величину 10-9 фарад необхідно позначати нанофарад, а не
мікроміліфарад.
Приєднанням префіксу до одиниці утворюється нова
нерозривна одиниця. Ця нова одиниця може бути зведена до позитивного або
негативного ступеня та/або об'єднана з іншими одиницями для утворення складених
одиниць.
Наприклад:
2,54 см3 = 2,54 (см)3 =
2.54 (10-2 м)3 = 2.54·10-6 м3
1 см -1 = 1 (см)-1 = 1 (10-2 м)-1 = 102 м -1 = 100 м -1
1 В/см = (1 В)/(10-2
м) = 102 В/м = 100 В/м
Якщо одиниця є добутком або відношенням одиниць,
префікс, або його позначення приєднують, як правило, до найменування або
позначення першої одиниці: кПа·с/м (кілопаскаль-секунда на метр). Приєднувати
префікс до другого множника добутку або до знаменника допускається лише в
обґрунтованих випадках.
Префікси обмежено
використовуються з одиницями часу: кратні префікси взагалі не поєднуються з
ними (ніхто не використовує «кілосекунду», хоча це формально і не заборонено),
а частинні префікси приєднуються тільки до секунди (мілісекунда, мікросекунда і т. д.). Відповідно до ГОСТ 8.417-2002, найменування і позначення
наступних одиниць СІ не допускається застосовувати з префіксами: хвилина, година,
доба (одиниці часу), градус, мінута, секунда (одиниці плоского кута), астрономічна одиниця, діоптрія і атомна одиниця маси.
Префікси, відповідні показникам ступеня, що не
діляться на 3 (гекто-, дека-, деци-, санті-), використовувати не
рекомендується. Широко використовуються тільки сантиметр (що є основною одиницею в системі СГС) і децибел, у меншій мірі — дециметр, а також гектар. У деяких країнах вино
міряють декалітрами.
Телекомунікації. Двійкові префікси
В телекомунікаційній галузі,
програмуванні та комп'ютерній індустрії широко використовуються кратні
префікси кіло, мега, гіга, тера та ін. для формування обсягів інформації
кратних одиницям біт та байт.
Ці одиниці інформації не є частиною системи СІ.
На початку розвитку інформаційних
технологій, в зв'язку з тим, що 210 = 1024 приблизно дорівнює
103 = 1000, префікси СІ використовувались для позначення ступенів
двійки. Згодом, з широким поширенням комп'ютерів, ця розбіжність все частіше
приводила до непорозумінь. Тому в 1999 році Міжнародна електротехнічна комісія
ввела новий стандарт іменування префіксів, що позначають ступень двійки, та
залишила за префіксами СІ значення ступенів десяти.
Так тепер, 1 кілобайт дорівнює
1000 байт, а величина 1024 байт позначається — 1 кібібайт.
Префікси СІ, в істинному значені — ступеня десяти, як правило, широко
використовуються для позначення швидкості передачі інформації: 10 Мбіт/с Ethernet
позначають швидкіть 10 000 000 біт/с, а не
10 485 760 біт/с.
Похибки, до яких може привести помилкове
тлумачення префіксів, наведені в наступній таблиці.
Префікс
|
Десяткове значення
|
Двійкове значення
|
Похибка
|
|
k
|
кіло
|
103 = 1000
|
210 = 1024
|
2.40%
|
M
|
мега
|
106 = 10002
|
220 = 10242
|
4.86%
|
Г
|
гіга
|
109 = 10003
|
230 = 10243
|
7.37%
|
T
|
тера
|
1012 = 10004
|
240 = 10244
|
9.95%
|
Немає коментарів:
Дописати коментар