Комплексні сполуки – речовини,
що містять центральний атом або йон-комплексоутворювач,
з яким в нейоногенному зв'язку находиться певна кількість атомів або молекул,
які складають внутрішню сферу. Внутрішня
сфера має певну стійкість у розчині і має заряд, який дорівнює сумі зарядів
центрального атома і приєднаних груп. Якщо цей заряд не дорівнює нулю, то
утворюється комплексний йон, який знаходиться в йоногенному зв'язку з простими
йонами. Координаційне число показує
кількість груп, атомів, йонів або молекул (ліганди), які зв’язані у внутрішній
сфері з йоном-комплексоутворювачем. Йон-комплексоутворювач разом з лігандами
складають комплексний йон, заряд
якого визначається алгебраїчною сумою зарядів йона-комплексоутворювача і
лігандів-атомів, йонів або нейтральних молекул, що розташовуються у внутрішній
сфері комплексної сполуки. Якщо комплексний йон має негативний заряд, то
зовнішня сфера складається з позитивних йонів, і навпаки. Наприклад : K+[Au(CN)2)]–; [Cu(NH3)4]2+Cl2–4.
Для складання формули комплексної сполуки необхідно знати
валентність (зарядність) йона-комплексоутворювача і лігандів, а також
координаційне число йона-комплексоутворювача.
У водному розчині комплексні сполуки дисоціюють на
комплексний йон і йони, що складають зовнішню сферу, наприклад: [Cu(NH3)4]SO4
⇄ [Сu(NH3)4]2+
+SO42-
Немає коментарів:
Дописати коментар