Є такі види кислот - органічні й неорганічні H2SO4, H3PO4, HNO3, H2CO3, HCL, HВт, HI, HCOOH, CH3COOH ацетил саліцилова, пропіонова, масляна, валеріанова, капронова, пальмітинова, стеаринова та багато інших.
Класифікація кислот
За вмістом Оксигену
безоксигенові (HCl, H2S);
оксигеновмісні (HNO3).
До найбільш вживаних оксигеновмісних кислот належать сульфатна (сірчана) кислота H 2SO4, нітратна (азотна) кислота HNO3 і ортофосфатна (фосфорна) кислота H3PO4.
Оксигеновмісні кислоти можна розглядати також як гідроксиди (найчастіше неповні, або оксиди-гідроксиди) кислотних оксидів, тобто як продукти приєднання води до кислотних оксидів (ангідридів). їх зображають такою загальною формулою: n RxOy • m Н2О, де x і y залежать від валентності кислотоутворюючого елементу, а n і m — від типу кислоти.
Наприклад:
або
SO2(ОН)2
Однак гідроксидами (чи оксидами-гідроксидами) кислоти звичайно не називають, а терміном гідроксид користуються тільки для назв основ (гідроксидів металів) і амфотерних гідроксидів.
Прикладом найбільш вживаних безкисневих кислот можуть бути хлоридна (хлороводнева, або соляна) кислота HCl, бромідна кислота HBr, сульфідна (сірководнева) Н 2 S і інші кислоти.
За основності - кількість кислих атомів Гідрогену
Одноосновні (HPO3);
Двоосновні (H2SeO4, азелаїнова кислота);
Трьохосновні (H3PO4).
За силою Сильні - дисоціюють практично повністю, (HNO3);
Слабкі – дисоціюють частково, ( Н2СО3);
За стійкістю Стійкі (H2SO4);
Нестійкі (H2CO3).
За приналежністю до класів хімічних сполук Неорганічні (HBr);
Органічні (HCOOH);
За леткістю Леткі (H2S, HCl);
Нелеткі;
За розчинністю у воді
Розчинні (H2SO4);
Нерозчинні (H2SiO3);
Деякі розповсюджені кислоти
Неорганічні (мінеральні) кислоти
* Сульфатна кислота
* Хлоридна кислота
* Ортофосфатна кислота
* Карбонатна кислота
* Нітратна кислота
* Борна кислота
* Сульфітна кислота
* Сульфідна кислота
* Фторидна кислота
* Йодидна кислота
* Хлориста кислота
* Нітритна кислота
* Бромідна кислота
* Силікатна кислота
Органічні кислоти
* Мурашина кислота
* Оцтова кислота
* Лимонна кислота
* Молочна кислота
* Щавлева кислота
* Масляна кислота
* Аскорбінова кислота (вітамін C)
* Саліцилова кислота
* Лізергінова кислоти
* Дезоксирибонуклеїнова кислота (ДНК)
* Азелаїнова кислота
Н 2 SO 4 — сульфатна кислота (сірчана)
Н 3 РО 4 — фосфатна кислота (фосфорна)
Н 2 СО 3 — карбонатна кислота (вугільна)
Н 3 ВО 3 — боратна кислота (борна)
Наприклад:
Н2SO3 — сульфітна кислота (сірчиста)
HI — йодидна кислота (йодоводнева)
HBr — бромідна кислота (бромоводнева)
H2S — сульфідна кислота (сірководнева)
На відміну від оксигенових, у молекулах безоксигенових кислот кислотні атоми гідрогену зв'язані безпосередньо з атомами кислотоутворюючого елементу.
HВr Бромідну кислоту використовують при опіках (запалення вуха), промивають рани.
HCL Хлоридна кислота - безбарвна рідина. Концентрована хлоридна кислота містить близько 37% хлороводню й у вологому повітрі "димить". Застосовують для добування її солей (хлориду барію, хлориду цинку тощо). При травленні в харчовій промисловості, у медицині - для пониження застосування для пониження кислотності шлунку, як реагент використовують в усіх хімічних лабораторіях.
HCOOH Мурашина кислота - безбарвна рідина з різким заходом, кипить при 101oС. Розчиняється у воді в будь- яких пропорціях. Викликає опіки на шкірі. Міститься у виділеннях залоз мурашок, а також у деяких рослинах (у листі кропиви). Мурашину кислоту широко використовують у хімічній промисловості як відновник при синтезі органічних речовин, а також для добування щавлевої (оксалатної кислоти) у харчовій промисловості - як консервуючий і дезинфікуючий засоби, у медицині - як засіб розтирання при ревматизмі. CH3COOH Оцтова кислота - безбарвна рідина з різким заходом. При t, нижчій за +16 oС , вона твердне у вигляді кристалів. Розчиняється у воді при будь- яких пропорціях 3-9%. Застосовують для виробництва пластичних мас, різних барвників, лікарських речовин, штучного волокна.
Сульфатна кислота – H2SO4.Хімічно чиста сульфатна кислота являє собою важку безбарвну маслянисту рідину. Продається звичайно її 96,5 % - ний водний розчин густиною 1,84 г/см3 або так званий «олеум», тобто розчин SO3 в H2SO4. У воді H2SO4 розчиняється дуже добре (змішується з водою в необмежених кількостях). При цьому виділяється тепло, і розчин дуже сильно нагрівається (навіть до кипіння води). Тому при додаванні води до концентрованої сульфатної кислоти остання розбризкується внаслідок швидкого перетворення води в пару. Через це при розведенні концентрованої H2SO4 треба кислоту вливати у воду (а не навпаки!) тонким струменем при старанному розмішуванні розчину скляною паличкою. Виділення тепла обумовлюється утворенням гідратів H2SO4 • H2O, H2SO4 • 2H2O і ін.
Концентрована H2SO4 активно вбирає вологу, завдяки чому її часто застосовують для висушування газів, які хімічно не взаємодіють з нею. Концентрована сульфатна кислота руйнує рослинні і тваринні організми, і працювати з нею слід дуже обережно. Якщо кислота попаде на шкіру, її треба негайно змити великою кількістю води і промити уражене місце розведеним розчином амоніаку. Сульфатна кислота руйнує також багато органічних речовин, зокрема вуглеводи — дерево, папір, бавовняні тканини, цукор тощо. Руйнування цих речовин обумовлюється тим, що концентрована сульфатна кислота віднімає від них водень і кисень у вигляді води, а вуглець залишається у вигляді пористого вугілля. Обвуглювання цукру, наприклад, можна схематично зобразити таким рівнянням:
C12H22O11 + (nH2SO4) → 12C +11H2O (nH2SO4)
Хімічні властивості кислот
Хімічні властивості кислот визначаються їх відношенням до основ і
основних оксидів. Найбільш характерною властивістю їх є здатність
вступати з основами в реакції нейтралізації.Наприклад:
3H2SO4 + 2Al(OH)3 = Al2(SO4)3 + 6Н2О
3H2SO4 + Al2O3 = Al2(SO4)3 + 3H2O
Наприклад:
3H2SO4 + 2Al = Al2(SO4)3 + 3H2
Кислоти, як і основи, можна добувати різними способами.
1. Безпосереднім сполученням ангідридів з водою:
SO3 + Н2О = Н2SO4
N2O5 + Н2О = 2HNO3
Цим способом можна одержувати кислоти тільки в тому випадку, коли
ангідрид безпосередньо взаємодіє з водою. При цьому слід мати на увазі,
що при одержанні деяких кислот залежно від умов одна молекула ангідриду
може реагувати з одною, двома і більше молекулами води. Внаслідок цього
молекула утворюваної кислоти може містити різну кількість атомів
гідрогену і оксигену, хоч валентність кислотоутворюючого елементу
залишається тою ж самою. Якщо кислота утворюється внаслідок взаємодії
одної молекули ангідриду з одною молекулою води, то до назви кислоти
додається префікс мета-, а коли на одну молекулу ангідриду припадає дві
або три молекули води, то додається префікс орто-.N2O5 + Н2О = 2HNO3
Наприклад:
Р2О5 + H2O = 2НРО3 метафосфатна кислота
Р2О5 + 3Н2О = 2Н3РО4 ортофосфатна кислота
2. Взаємодією кислот з солями. Цим способом можна користуватися тоді, коли одержувана кислота є леткою або нерозчинною. Р2О5 + 3Н2О = 2Н3РО4 ортофосфатна кислота
Наприклад:
Н2SO4 + 2NaCl = Na2SO4 + 2HCl (при нагріванні)
H2SO4 + Na2SiO3 = Na2SO4 + H2SiO3
3. Безоксигенові кислоти можна одержувати як їх витісненням з солей
іншими кислотами, так і безпосереднім сполученням елементів з наступним
розчиненням одержуваних кислот у воді.H2SO4 + Na2SiO3 = Na2SO4 + H2SiO3
Наприклад:
FeS + 2HCl = FeCl2 + H2S
Н2 + Cl2 = 2HCl
В техніці для добування хлоридної кислоти користуються останнім способом. Н2 + Cl2 = 2HCl
Немає коментарів:
Дописати коментар