Солі

Солі — речовини, до складу молекул яких входять кислотні залишки (аніони), поєднані з катіонами різного походження (атоми металів, металоподібні групи, як NH4 ⁺, та ін.). Утворюються солі внаслідок реакції нейтралізації кислот, або основ. У першому випадку відбувається заміщення атомів гідрогену в молекулах кислот на атоми металів:

2Fe + 6HCl = 2FeCl₃ + 3H₂ У другому — обмін гідроксильних груп у молекулах основ на кислотні залишки молекул кислот. Суть цієї реакції полягає в обміні атомів гідрогену в молекулі кислоти на атоми металу молекули основи (з такою ж самою вірогідністю відбувається обмін гідроксильних груп молекул основ на кислотні залишки молекул кислот), внаслідок чого утворюються сіль і вода:

HCl + NaOH = NaCl + H₂O
CH₃COOH+ NaOH = CH₃COONa + H₂O
Як правило, солі є кристалічними речовинами. Найпростіший приклад солі — кухонна сіль, хімічна фомула якої є NaCl.
Нормальні солі
Якщо всі кислотні атоми гідрогену в молекулах кислот обміняні чи заміщені на атоми металів або усі гідроксильні групи в молекулах основ обмінені на кислотні залишки молекул кислот, такі солі називаються нормальними, або середніми, або просто солями. Наприклад.

2CH₃COOH + Mg(ОН)₂ = Mg(CH₃COO)₂ + 2H₂O
Н₂SO₄ + Mg = MgSO₄ + H₂ Виходячи з теорії електролітичної дисоціації, солями називаються складні речовини, які у водному розчині дисоціюють на катіони металів і аніони кислотних залишків. Нормальні солі ніяких інших катіонів і інших аніонів не утворюють:

KCl = K ⁺ + Cl ^–
Al₂(SO₄)₃ = 2 Al ³⁺ + 3 SO₄ ^2- Кислі солі
Якщо тільки частина кислотних атомів гідрогену молекул кислот обмінена або заміщена на атоми металів, такі солі називають кислими, або гідро солями. Наприклад:

NaOH + H₂SO₄ = NaHSO₄ + H₂O
Ca(OH)₂ + H₃PO₄ = CaHPO₄ + 2H₂O Кислі солі у водному розчині дисоціюють на катіони металів, катіони гідрогену і аніони кислотних залишків. Таким чином, кисла сіль ніби одночасно є і сіллю, оскільки при дисоціації вона утворює катіони металів, і кислотою, бо одночасно утворює і катіони гідрогену:

NaHSO₄ = Na ⁺ + H ⁺ + SO₄ ^2-

CaHPO₄ = Ca ₂⁺ + H ⁺ + PO₄ ^3- Іони гідрогену кислої солі при взаємодії її з основою теж можуть обмінюватись на іони металу з утворенням нормальної солі і води:

NaHSO₄ + NaOH = Na₂SO₄ + H₂O Основні солі
Якщо тільки частина гідроксильних груп у молекулах основ обмінена на кислотні залишки молекул кислот, то такі солі називають основними:

Cu(OH)₂ + HCl = Cu(OH)Cl + H₂O
Fe(OH)₃ + H₂CO₃ = Fe(OH)CO₃ + 2H₂O
2Cu(OH)₂ + H₃CO₃ = Cu₂(OH)2CO₃ + 2H₂O Основні солі у водному розчині дисоціюють на катіони металу і аніони гідроксилу і кислотні залишки. Таким чином, основна сіль ніби одночасно є і сіллю, оскільки вона утворює при дисоціації аніони кислотних залишків, і основою, бо утворює і аніони гідроксилу:

Cu(OH)Cl = Cu²⁺ + OH^- + Cl ^-
Fe(OH)CO₃ = Fe³⁺ + OH^- + CO₃ ^2- Обидві ці солі у воді практично нерозчинні, але розчинна їх частина дисоціює, за наведеними рівняннями. Іони гідроксилу основної солі при взаємодії її з кислотою теж можуть обмінюватись на кислотні залишки з утворенням нормальної солі:

Cu(OH)Cl + HCl = CuCl₂ + Н₂О Структурні формули При структурному зображенні формул солей виходять з формул відповідних кислот або основ, заміняючи в них кислотні атоми гідрогену на атоми металу або гідроксильні групи основ на кислотні залишки.

Назви
Існує кілька способів утворення назв солей. Найпростіше утворювати назви солей, як і кислот, від міжнародних назв кислотних залишків. При цьому назви солей кисневих кислот, коли кислотоутворюючий елемент має найвищу валентність, закінчуються на -ат. Наприклад:
• KNO₃ — калій нітрат (азотнокислий калій)
• CaSO₄ — кальцій сульфат (сірчанокислий кальцій),
• Na₃PO₄ — натрій фосфат (фосфорнокислий натрій),
• BaCO₃ — барій карбонат (вуглекислий барій),
• Na₂SiO₃ — натрій силікат (кремнекислий натрій) тощо.
Назви солей безкисневих кислот мають закінчення -ид або -ід. Наприклад: MgCl₂ — магній хлорид , KJ — калій йодид , NaBr — натрій бромід , Na₂S — натрій сульфід і т. д.
Якщо метал, що входить до складу солі, проявляє різну валентність і утворює з тим самим кислотним залишком кілька солей, то для їх розпізнавання треба вказувати валентність металу.  Наприклад: Cu₂SO₄ — купрум (І) сульфат, CuSO₄ — купрум (II) сульфат, Fe₂(SO₄)₃ — ферум (III) сульфат і т. д.
Властивості Усі солі являють собою тверді кристалічні речовини. По відношенню до нагрівання деякі солі є досить стійкими. Наприклад: NaCl, KCl, Na₂SO₄ тощо. Ці солі можна нагрівати до температури їх плавлення і навіть кипіння, і вони не розкладаються. Інші ж солі нестійкі і при нагріванні розкладаються, не плавлячись. Наприклад:

CaCO₃ = CaO + CO₂ За розчинністю у воді солі поділяють на добре розчинні, малорозчинні і практично нерозчинні. Добре розчинними є всі солі нітратної і ацетатної кислот, а також майже всі солі натрію, калію і амонію. До практично нерозчинних солей належать хлорид срібла AgCl, сульфат барію BaSO₄, всі силікати (за виключенням NaSiO₃ і K₂SiO₃) і ін.


Хімічні властивості солей визначаються їх відношенням до кислот, основ, металів і інших солей
1. Солі можуть взаємодіяти з кислотами лише в тому випадку, коли реагуюча кислота сильніша за ту, від якої походить дана сіль. Наприклад:

FeS + 2HCl = FeCl₂ + H₂S
Na₂SiO₃ + Н₂SO₄ = Na₂SO₄ + H₂SiO₃ 2. Солі можуть взаємодіяти з лугами, коли внаслідок реакції утворюється нерозчинна основа або нерозчинна сіль. Наприклад:

FeCl₃ + 3NaOH = 2NaCl + Fe(OH)₃
K₂CO₃ + Ba(OH)₂ = 2KOH + BaCO₃ 3. Розчини солей можуть взаємодіяти з металами, коли даний метал в електрохімічному ряду напруги стоїть лівіше від металу солі. Наприклад:

CuSO₄ + Fe = FeSO₄ + Cu
HgCl₂ + Cu = CuCl₂ + Hg 4. Багато солей у розчинах можуть взаємодіяти одна з одною, коли одна із солей, що утворюється внаслідок реакції, є нерозчинною. Наприклад:

Na₂CO₃ + CaCl₂ = 2NaCl + CaCO₃
FeSO₄ + BaCl₂ = FeCl₂ + BaSO₄ Одержання
Солі утворюються:
1. При взаємодії кислот з основами (реакції нейтралізації):
2HNO₃ + Ba(OH)₂ = Ba(NO₃)₂ + 2H₂O 2. При взаємодії кислот з основними оксидами:
2HCl + CuO = CuCl₂ + H₂O 3. При взаємодії кислот з амфотерними оксидами:
3H₂SO₄ + Al₂O₃ = Al₂(SO₄)₃ + 3H₂O 4. При взаємодії кислот з солями:
3H₂SO₄ + Ca₃(PO₄)₂ = 2H₃PO₄ + 3CaSO₄ 5. При взаємодії кислот з металами:
2HCl + Zn = ZnCl₂ + H₂ 6. При взаємодії основ з кислотними оксидами:
2KOH + CO₂ = K₂CO₃ + H₂O 7. При взаємодії основ з солями:
2NaOH + CuCl₂ = 2NaCl + Cu(OH)₂ 8. При взаємодії основних оксидів з кислотними:
CaO + CO₂ = CaCO₃ 9. При взаємодії солей:
K₂SO₄ + BaCl₂ = 2KCl + BaSO₄ 10. При взаємодії солей з металами:
CuSO₄ + Zn = ZnSO₄ + Cu 11. При взаємодії металів з неметалами:
Mg + Cl₂ = MgCl₂ Існують також інші способи одержання солей. Зрозуміло, що не кожним з перелічених способів можна одержати будь-яку сіль. Кислі солі утворюються звичайно при взаємодії нормальної солі з однойменною кислотою. Наприклад:

BaCO₃ + H₂CO₃(СО₂ + Н₂О) = Ba(HCO₃)₂
Ca₃(PO₄)₂ + H₃PO₄ = 3CaHPO₄ Основні солі утворюються найчастіше при взаємодії солі з відносно невеликими кількостями лугу. Наприклад:
CuCl₂ + NaOH = Cu(OH)Cl + NaCl
AlCl₃ + NaOH = Al(OH)Cl₂ + NaCl
AlCl₃ + 2NaOH = Al(OH)₂Cl + 2NaCl